Arnica. Одне з найпопулярніших засобів при лікуванні травм. Настоянка арніки застосовується тільки зовнішньо. Для приготування компресу з арніки одну столову ложку настоянки змішують у чашці з п’ятьма столовими ложками води. На забиту ділянку тіла прикладають зволожений та віджатий шматочок вати й бинт; зверху накладається легка пов’язка.
Коли бинт висохне, його необхідно змочити сумішшю настоянки з водою. Не прикладайте компрес з арніки до відкритих ран і не використовуйте нерозбавлену настоянку з водою. Застосовують також мазь з арніки.
При гострому розтягненні м’язів розведеною настоянкою протирати тіло (1 чайна ложка настоянки на 1 склянку води). При появі втоми в ногах добре допомагають ножні ванни (2 столові ложки настоянки арніки на відповідну кількість теплої води).
Bellis perennis – багато в чому повторює властивості та показання арніки.
Millefolium – Традиційний засіб для лікування ушкоджень і ран, в тому числі кровотеч. Місцево застосовують у вигляді тампонів (40-50 крапель настойки на 1/2 склянки води).
Bryonia alba – Застосовується при травмах, що характеризуються різким болем при дотику до місця забиття і посиленням болю при русі. Застосовується місцево у вигляді мазі та масла.
Ruta graveolens – популярний гомеопатичний засіб, який використовується при ударах, вивихах, розтягненнях, розривах зв’язок. Особливо серед показань – забої крижів і хребта, перенапруження суглобів, зокрема кистьового. Разом з Bryonia та Arnica він утворює групу основних гомеопатичних засобів для лікування спортивних травм.
Acidum sulfuricum – Наслідки травм, особливо отриманих в нетверезому стані. «Одне з наших найкращих засобів від синців, наприклад, ліхтарики під очима». Супутні явища – астенія, озноб, внутрішнє тремтіння, кисла відрижка.
Agaricus muscarius – спортивна травма від надмірного навантаження внаслідок «невідповідності між життєвою силою і тілом», коли емоційний сплеск не відповідає фізичним можливостям суб’єкта; наприклад, пошкодження зв’язкового апарату при надмірному ударі під час гри в теніс.
Хворі цього типу характеризуються підвищеною нервовою збудливістю, схильні до неадекватної бадьорості та екзальтації, схильні до судом і тиків.
Symphitum – часто використовується в гомеопатичній практиці при гематомах внаслідок ударів і розтягнень (місцево у вигляді мазі або компресу – 50 крапель настойки на 1/2 склянки води; одночасно приймати всередину в потенції 3, 6).
Улюблений засіб при травмах ока, а також при переломах з утворенням мозолів (арніка кісткова). Застосовується при захворюваннях, пов’язаних з куксою після ампутації кінцівок.
Staphisagria (насіння стефана) – рекомендується для поліпшення загоєння ран, нанесених предметом що ріже. Застосовується в хірургічній практиці після лапаротомії, після урологічних операцій. Більше підходить для неврівноважених суб’єктів, з «вибуховим» характером (засіб для скривджених і злих). Вони почуваються краще у спокої, в теплі, після позитивних емоцій.
Ranunculus bulbosus – Наслідки травм грудної клітки; міжреберна невралгія травматичного походження. Погіршення від руху, сирої та холодної погоди; покращується від відпочинку та тепла. Астенічний і невротичний фон, дратівливість, плаксивість, іноді зловживання алкоголем.
Rhus toxicodendron. Розтягнення, часто як звичний вивих, на тлі слабкості зв’язкового апарату. Посттравматична міжреберна невралгія. Характеризується загостренням у вологу прохолодну погоду. Поліпшення в ході, суха і тепла погода, місцеве тепло, після масажу.
Strontium carbonicum. Також використовується при повторних вивихах, особливо гомілковостопного суглоба. Найбільше підходить жінкам в період менопаузи, які страждають характерними припливами, артеріальною гіпертензією, шийним остеохондрозом. Хворий погано переносить протяги, любить тепло, укутує голову.
Mezereum. Наслідки травм хребта; різкий невралгічний синдром, коли болі посилюються від вологого холоду. Такі хворі характеризуються ознобом, часто страждають хронічними синуситами, шкірними захворюваннями зі схильністю до нагноєння та утворення кірок. Погано переносять подорожі і переїзди.
Ledum. Традиційно вважається необхідним засобом при колотих ранах, укусах комах і тварин, синцях (наприклад, «ліхтар» під оком). Зазвичай це мерзляки хворі, з нестачею внутрішнього тепла, але вони погано переносять спеку, тепло ліжка (відкриваються, висувають ноги з-під ковдри), схильні до захворювань дрібних суглобів, нижніх кінцівок, подагра.
Hypericum perforatum. Застосовують при травмах з розтрощенням тканин і пошкодженням нервових стовбурів, особливо кінцівок, при забиттях хребта з корінцевим болем, струсі головного мозку, наслідках черепно-мозкової травми, посттравматичних кокцидинозах, сонячних опіках. Хворі цього типу пригнічені, вишукані, плаксиві, з елементами депресії.
Causticum. Як і попередній засіб, його застосовують при травмах, що викликають пекучі, рвучі, стрілючі болі, а також при опіках, з різким перенапруженням суглобів, м’язів і зв’язок (разом з арнікою).
Хворі бояться, пригнічені, відчувають потребу в участі та співчутті. Загострення від сухого нежитю; краще в сиру погоду, в дощ, в теплій постелі.
Gelsemium (жовтий жасмин). Хороший засіб при перенапруженні верхніх кінцівок з хворобливим стисненням і судомними посмикуваннями (у піаністів, скрипалів, друкарок, різьбярів по винограду). Письмовий спазм. Супутні явища – головні болі, екстрасистоли спокою, астенія.
Allium cepa (цибуля). Часто приносить полегшення від невралгічних болів після травм і пошкоджень кінцівок. Синдром фантома. Супутні явища – вазомоторний риніт, захворювання верхніх дихальних шляхів.
Apis mellifica. Посттравматичні набряки різної локалізації. Гостра черепно-мозкова травма (набряк головного мозку). Синдром сонячної інсоляції (сонячний удар, менінгізм, опік).
Опікові та місцеві ураження за типом синдрому «бджолиного укусу» (набряк, пекучий біль, підвищення температури, почервоніння). Погіршення від тепла, поліпшення від холоду, прохолоди, повітря. Хворі неспокійні, іноді сопливі. Мазь і масло застосовують місцево.
Helleborus niger. Застосовується при черепно-мозкових травмах, після нейрохірургічних втручань, для зменшення набряку головного мозку.
Opium. Призначається в гострому періоді черепно-мозкової травми, при тепловому або сонячному ударі. Постраждалі загальмовані, рідше – збуджені, з червоним одутлим обличчям, уповільненим пульсом, захриплістю, зіницями звуженими.
Calcarea phosphorica. Улюблений засіб від уповільненого утворення мозолі у хворих з переломами (з Рутою). Більше підходить суб’єктам фосфорного типу – високим, струнким, худим, з вузькою грудною кліткою, витягнутими зубами, рухливим і емоційним, швидко втомлюється, бадьорить навіть після нетривалого сну.
Cantharis. Рекомендується при термічних і сонячних опіках місцево (мазь, масло) і всередину. Корисний при гострих плевральних болях травматичного походження, при травмах сечового міхура та уретри з вираженими дизуричними розладами. Утруднене сечовипускання з пекучими болями. Пацієнти збуджені, нестримні, хочуть рухатися.
Hamamelis. Хороша добавка при травматичному ураженні нирок або сечовивідних шляхів, особливо при наявності гематурії.
Petroleum. Призначають хворим з обмороженнями, коли домінує мокнучість, печіння, свербіж. Хворі цього типу мають тонку кісткову структуру, для них характерна слабкість зв’язкового апарату зі схильністю до вивихів, випадання міжхребцевих дисків, нагноєння навіть невеликих ушкоджень шкіри.
Calendula. Застосовується при місцевих ушкодженнях з порушенням цілісності шкірних покривів. Антисептичні властивості. «Завдяки цьому засобу гомеопати майже не мають проблем з місцевими інфекціями» (Гранд Жорж). Місцево застосовують примочки (1 чайна ложка настоянки на 1/2 склянки води), мазь, масло.
Hepar sulphur. Призначається при початку нагноєння садна або рани. Хворі надзвичайно чутливі до дотиків у місці ураження, погано переносять холод, протяги, прагнуть укутувати тіло та голову.